історія <--

Карпатсько-покутсько-бессарабська ріка Прут

Богдан Романенчук
"Коломия й Коломийщина", 1988 р.

Місто Коломия невіддільно зв'язане з рікою Прутом, як Київ з Дніпром, тому варто з нею ближче познайомитись. Стародавня її назва Піретус. Вона випливає двома джерелами — одне з-під Говерлі, а друге з-під Туркула в Чорногорі, потім обидва рамена поєднуються й утворюють швидкоплинну ріку, яка пливе горами і забирає з собою води багатьох потоків і потічків та струмків і далі стає сильною сплавною рікою, в Яремчу утворює водоспад, пливе попри Делятин, Ланчин, Коломию, Заболотів і Снятин, входить в Буковину і далі творить границю між Галичиною й Буковиною аж до устя Черемоша. Далі минає Чернівці, а під Новоселицею прощається з рідною галицькою землею й Буковиною і пливе границею давньої Молдавії та Бессарабії, "молдавськими рівнинами і степами", як пише Михайло Бажанський ("Краса Снятинщини", 1982) та передає свої води Дунаєві як ліва притока. На румунській території вона на рівнині значно поширюється. Довжина її від джерел до устя становить 910 км. за офіційними австро-польськими обрахунками (Бажанський подає 692 км., ЕУ подає 91 км.), на українських землях біля 240 км. Під Коломиєю Прут широкий на 50-70 м. Під Воскресінцями він місцями творить плесо, де можна втопитися, хто не вміє плавати, а місцями брід (води до колін), і там люди переходять на другий беріг. В інших місцях, де глибше, людей перевозив перевізник човном, чайкою або поромом. Коли в горах впадуть дощі, Прут заливає села. Кільканадцять років тому трапилась була така велика і небувала повінь, що в с. Воскресінцях вода доходила до самого даху сільських хат, а люди сиділи на самому вершку дахів й молилися, щоб Господь хоронив їх "от града, огня і войни" та повені.

До Чернівців Прут мілководний, долина здебільша вузька, правий беріг місцями гористий і стрімкий, а далі долина поширюється до 6 км., а навіть 10 км. на румунській території.

Головні допливи Прута з правого боку — Рибниця (54 км.), Пістинька (56 км.), Черемош (80 км.).

У верхній течії Прут використовують для сплаву дерева — спускають дараби. Коли гуцули наготують досить дерева і пов'яжуть в дараби, тоді відкривають шлюзи в озері високо в горах, вода спливає в ріку й забирає дараби. А як паде дощ, то води в ріці прибуває без тієї, що в озері, і дараби пливуть легко аж до місця свого призначення.

В Пруті живе багато риби всякого рода — в'юн, головатиця, ковбель, мерена, підуства, плітка, пструг, судак, щупак та ін. Селяни ловили рибу різними способами — вудкою, "лакаткою" (сіткою), остями, а навіть руками (під час "тертя").