Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського

  Багата колекція художніх тканин музею — яскраве свідчення високого розвитку цього виду народного мистецтва. Вона дає можливість простежити характерні стильові особливості, колорит, структуру декору, форми та загальну еволюцію всіх видів тканин. Місцеві особливості орнаменту цих виробів чітко виражені, вони дають можливість з точністю визначити територіальну належність кожного конкретного виробу.
 
  Збірка народних художніх тканин музею ділиться на дві групи. У першій — тканини для виготовлення одягу, в другій — призначені для обладнання та оздоблення житла. Обидві групи відзначаються розмаїттям видів, сировини, технік виконання, широтою практичного застосування.
 
  Колекція одягових тканин свідчить про високий рівень культури ткацтва та розвинений художній смак гуцулів. Цікаву з художнього та технічного погляду групу тканин для одягу складають пояси. Поширеним типом були вузькі пояси в різнокольорові смуги, дуже часто переткані сухозолоттю.
 
  В другій половині ХІХ століття ткали пояси ширші, технікою полотняного або "чиноватого" переплетіння, способом "забирання".
 
  Серед усіх видів народних тканин найбільшою різноманітністю щодо композиції відзначаються килими. Визначним центром килимарства з другої половини ХІХ століття був Косів.
 
  Для гуцульських килимів характерний поперечно-смугастий орнамент, який не має спільного поля. Площа його розділена на широкі та вузькі смуги, заповнені геометричними мотивами. Гуцульські килими безворсові, гладкі, поліхромові. Відомі такі основні малюнки: "гуцул", "гранишник", "кучер", "чічер".